Интересное про Западную Украину

Тема в разделе "Украина", создана пользователем PaulZibert, 12 янв 2017.

  1. Offline

    Черновицкий Миша Фельдфебель

    Регистрация:
    5 июн 2017
    Сообщения:
    45
    Спасибо SB:
    104
    Отзывы:
    3
    Страна:
    Russian Federation
    Из:
    Севастополь
    Интересы:
    ПМВ , реконструкция , история .
    Мой в 43 м , на Курской дуге погиб...
     
    Андрей Бутерман нравится это.
  2. Offline

    KatyaSP Приказный

    Регистрация:
    29 янв 2018
    Сообщения:
    16
    Спасибо SB:
    15
    Отзывы:
    0
    Страна:
    Russian Federation
    Из:
    Ростов на Дону
    Интересы:
    познать историю через сайт
    Да , фотки очень классные, мне бабушка , когда была жива показывала несколько и рассказывала, как она в молодости жила на Западной Украине. Сама же была во Львове, очень красивый город)поехала бы еще с удовольствием
     
  3. Offline

    ArturS Фельдфебель

    Регистрация:
    4 июл 2016
    Сообщения:
    44
    Спасибо SB:
    283
    Отзывы:
    12
    Страна:
    Ukraine
    Из:
    Черновцы
    Интересы:
    Поиск
    Так как я тут обитаю. В Черновцах.
    Интересует вся история военных действий. По ВОВ особенно.
    Очень мало есть в сети (скорее не нашел) Проскуровско-Черновицкая 1944.
    А в поиск хочется по вторухе очень.
    Не поделитесь инфой?
     
    Юниор нравится это.
  4. Offline

    Черновицкий Миша Фельдфебель

    Регистрация:
    5 июн 2017
    Сообщения:
    45
    Спасибо SB:
    104
    Отзывы:
    3
    Страна:
    Russian Federation
    Из:
    Севастополь
    Интересы:
    ПМВ , реконструкция , история .
    То же работал по этой теме , мало информации с привязкой к местности , все в общих чертах , а от местных товарищей можно только про десять тигров в Днестре услышать . В районе села Анодолы не пробовал копать ?
    Сообщения объединены, 7 фев 2018, время первого редактирования 7 фев 2018
    Да , еще село Романовка , в сторону Сокирян , то же движ был .
     
  5. Offline

    dombaisaglara Завсегдатай SB

    Регистрация:
    16 июн 2013
    Сообщения:
    749
    Спасибо SB:
    912
    Отзывы:
    23
    Страна:
    Russian Federation
    Из:
    Москва
    Имя:
    ВВС
    Интересы:
    Память.Деньги.
    Здравствуйте, меня зовут Семёнов Виталий, я из Москвы, я профессиональные генеалог и военный генеалог, однако так получилось, что больше всгео генеалогических исследований я сделал по Украине, из-за войны сюда в последнее время приезжал реже, но сейчас постепенно подтягиваюсь, выезжаю , даже если поездки выходят в ноль. Я украиномовный, язык выучил, читаю, говорю свободно, польским тоже владею.
    Егор попросил меня рассказать немного по ходу моей очередной поездки о бытовых особенностях путешествия по Украине, показать фоточки, что я и делаю. С украинцами, в целом, я всегда находил общий язык, они мне очень симпатичны, да и сейчас контакты удалось сохранить. По Беларуси, я скажем, тоже работаю, но Беларусь немного не моя страна. Заходите в мой открытый Инстаграм, чтобы посмотреть фото из поездок https://www.instagram.com/vitalysemionoff/ Сейчас я нахожусь в Тернополе.
     
    Последнее редактирование модератором: 13 фев 2018
    PaulZibert и ArturS нравится это.
  6. Offline

    rar-archive Завсегдатай SB

    Регистрация:
    30 авг 2011
    Сообщения:
    201
    Спасибо SB:
    280
    Отзывы:
    14
    Страна:
    Russian Federation
    Из:
    Казань
    Интересы:
    краеведение, генеалогия
    Rivne/Рiвне

    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]
    [​IMG]
    [​IMG]
    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]
    [​IMG]

    Гимназия в которой учился В.Г.Короленко
    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]

    1950-е гг.
    [​IMG]

    [​IMG]



    Рі́вне — місто обласного значення в Україні, обласний центр Рівненської області, центр Рівненського району Рівненської області.
    Населення 247 870 мешканців (оцінка 2005). Географічні координати: 50°37′ пн. ш. 26°15′ сх. д. (G)
    Місто розташоване на річці Устя.Через місто проходить автошляхи Київ—Житомир—Рівне—Дубно—Львів—Чоп (М06, частина E40), Рівне—Луцьк—Устилуг (Н 22) і Старокостянтинів—Острог—Здолбунів—Рівне—Сарни—Житковичі (Білорусь) (Р 05).
    Машинобудування, хімічна (ВАТ «Рівне-Азот»), легка, харчова промисловість, торфяна промисловість (ТОВ фірма «РЕКОРД»). 3 вузи, 2 театри. Історико-краєзнавчий музей. Успенська дерев'яна церква (XVIII ст.). Пам'ятник жертвам фашизму (1968), Меморіал військової слави (1975). Відоме з 1283 року. Магдебурзьке право з 1492 року. Статус міста з 1939 року.
    До XIV ст.
    Суренж — древнє місто, столиця Дулібії. Розташовувалось на території м. Рівне.
    XIII ст. до н.е. — перші поселення на околицях міста біля сучасного села Бармаки
    V ст. до н.е. — поселення найдавніших землеробів на правому березі р. Устя біля сучасного Басівкутського водосховища
    VI—IX століття н.е. — поселення ранніх слов'ян на північ від сучасного села Бармаки
    X—XII століття — поблизу ріки Устя закладено давньоруську фортецю.
    1283 — перша писемна згадка про Рівне як про один з населених пунктів Галицько-Волинського князівства в польскій хрониці «Rocznik kapituły krakowskiej».
    1340 — майже на два століття місто у складі Волині переходить до Литви
    [ред.]
    XV століття
    1434 — відповідно до грамоти литовського князя Свидригайла (Свидригелла) Ольгердовича Рівне передається у володіння луцьких шляхтичів Дичків
    1461 — Івашко Дичко продає Рівне «за 300 кіп широких грошей чеської лічби» князю Семену Васильовичу Несвіцькому, представнику русько-литовської династії Гедиміновичів.
    1479 — після смерті князя Несвіцького Рівне стало власністю його дружини Марії Несвіцької, яка стала іменувати себе княгинею Рівненською.
    1481 — на одному з насипних островів річки Усті, княгинею Марією збудовано замок із дубових колод, який обнесено оборонними ровами
    1492 — польський король Сигізмунд I Старий та великий князь литовський Казимир Ягайло надали містечку магдебурзьке право
    1500 — княгиня Марія Несвіцька отримала для міста привілей на щорічний ярмарок на свято Семена Літопроводця
    [ред.]
    XVI століття
    липень 1507 — король Сигізмунд королівською грамотою надає княгині Марії право вічного володіння замком та містом
    1508 — пожежа в замку; розпочато будівництво нового замку
    1518 — після смерті княгині Несвіцької Рівне переходить у власність князів Острозьких
    1521 — Рівне з околицями та ближніми селами відходить до Іллі Острозького
    1538 — Ілля Острозький одружується з позашлюбною донькою короля Сигізмунда Беатою Костелецькою
    1539 — після смерті Іллі Острозького Рівне «під заклад» переходить у спадщину Беаті Костелецькій.
    1548 — княгиня Костелецька будує костел у Рівному
    1554 — на географічній карті Європи фламандського картографа Герарда Меркатора (1512—1594) серед 29 населених пунктів Волині позначене місто Рівне
    1556 — у Рівному з'являються перші поселення єврейських родин, які займаються переважно торговельними справами.
    1563 — Рівне згадується у вересневих переговорах російського царя Івана IV (1530—1584) з послами польського короля Сигізмунда-Августа (1520—1572) про повернення Росії захоплених Литвою міст
    1565 — місто переходить у власність Альбрехта Ласького.
    1565—1575 — судова тяганина за право володіння містом; часті пограбування Рівного
    1569 — за Люблінською унією Рівне підпорядковується Луцькому повіту. Знищення міста татарами, спалення церкви та костелу.
    1574 — Королівською грамотою місто знову проголошене володінням князя Костянтина Острозького
    1575 — за свідченням німецького історика і географа А.Гушинга в місті налічується 543 будинки
    1583 — перша згадка про річку Устю (інша назва — Оствиця)
    [ред.]
    XVII століття
    1606 — Анна Острозька (вдова Олександра Костянтиновича Острозького) відбудовує костел
    1614 — над містом влітку пронеслася велика буря, під час якої «людей носило поверх дерев, інших мертвих знаходили у різних місцях»
    1617—1619 — татарські набіги, спалення замку
    1620 — як посаг місто переходить до рук князя Томаша Замойського (1594—1638); в Рівному налічується понад 200 будинків
    1621 — містом володіє донька князя Олександра Острозького Катерина, дружина Т. Замойського
    1624 — пожежа в Рівному нищить майже все місто
    1625 — підготовка угоди Речi Посполитої з козаками Запорозької Січі в Рівненському замку Замойського
    1629 — складено акт із достеменним описом міста, де зафіксовано, що в Рівному є 505 будинків, 10 вулиць (Замкова, Шкільна, Дубенська, Литовська та ін.) і проживає понад 3 тисячі мешканців (у Києві в той час було 18 тисяч мешканців)
    1634 — король надає привілеї місту на проведення ярмарку
    1636 — перше свідчення про написання у місті літературного твору. Це вірш «Лямент о утрапеню мещан острозких», присвячений українському митрополиту Петру Могилі (1596—1647), підписаний криптонімом «М.Н.»
    1637 — облаштування першого в місті шпиталю на кошти Томаша Замойського
    1640 — спустошення Рівного татарами
    1642 — місто стає власністю князів Конецпольських; на документах, датованих 15 липня 1642 року, зберігся відтиск печатки міста
    1648 — козацько-польська війна на Волині; спустошення Рівного загоном Колодки
    літо 1651 — Рівненщина стає центром визвольної боротьби українців під проводом Богдана Хмельницького
    9 лютого 1667 — за Андрусівським миром місто переходить під владу Польщі
    1667 — великий мор у Рівному, загинуло 1600 осіб
    1680 — спустошення Рівного загоном українських козаків
    1691 — пожежа, внаслідок якої місто було майже повністю знищене
    [ред.]
    XVIII століття
    Успенська Церква та Дзвіниця
    1706 — у ході російсько-шведської війни Рівне було зруйноване та зайняте військами Карла XII, який у червні побував у місті
    1706—1707 — захоплення міста російськими військами та розквартирування їх у місті та околицях
    1723 — Рівне переходить у власність польських шляхтичів Любомирських. Володарем Рівного стає Юрій (Єжи) Любомирський. У XVIII ст. князі Любомирські були найбагатшим магнатським родом на Волині, а часами і в цілій Польщі.
    1728 — розпочато будівництво замку
    1738 — Станіслав Любомирський (бл. 1704—1793) відбудовує в Рівному мурований замок-палац
    1750 — у місті налічується 683 споруди, в тому числі 313 в передмістях, які облаштовуються за національною та соціальною ознакою (були німецька та єврейські вулиці, квартали міських урядників, духівництва, ремісників, тощо); працює млин та лісопильне підприємство
    1755 — ведеться активне будівництво, в місті налічується понад 700 будинків, населення зростає
    1756 — завершення будівництва і освячення Свято-Успенської (Омелянської) церкви в Рівному. За легендами в цій церкві молився Іван Гонта.
    1760 — варшавський архітектор Тоушер модернізує палац Любомирських у стилі рококо, зводиться перша мурована єврейська синагога
    1765 — Тоушер складає план міста
    1770 — епідемія чуми у місті, закладення пам'ятника-колони на честь Божої Матері як рятівниці від мору
    1775 — будівництво мурованого костелу
    1778 — місто отримує привілей короля на чотиритижневий ярмарок
    1780 — князь Юзеф Любомирський підтверджує права євреїв та дозволяє будівництво дерев'яної синагоги
    1781 — будівництво дерев'яного Святовоскресенського собору на місці старенької церкви
    1785 — збудована уніатська каплиця на кладовищі Волі
    1792 — у Рівному побував національний герой Польщі генерал Тадеуш Косцюшко, який приїздив до тодішньої господині рівненського палацу Людвіки Любомирської — предмету свого юнацького кохання.
    23 квітня (4 травня) 1793 — внаслідок другого поділу Польщі Рівне переходить до Росії; до міста входять російські війська під командуванням М. Кречетнікова.
    29 серпня (9 вересня) 1793 — Рівне набуває статусу повітового центру в складі новоутвореного Волинського намісництва (з 1797 року — губернії)
    XIX століття
    1804 — Рівне та його околиці спустошує нашестя сарани; неврожай і голод у місті
    1805 — починає діяти двокласна початкова школа, заснована Тадеушем Чацьким; пожежа у місті
    1815 — остання, особливо вишукана перебудова палацу Любомирських
    1836 — початок будівництва гімназійного корпусу неподалік від палацу Любомирських
    1839 — із Клеваня до Рівного переведено класичну гімназію. 24 липня розпочинає роботу Рівненська гімназія.
    1844—1845 — у Рівненській гімназії старшим викладачем працює видатний історик, письменник і політичний діяч Микола Костомаров
    1848 — споруджено каплицю св. Степана на кладовищі Грабник
    1849 — згідно перепису населення в місті проживає близько 3000 мешканців
    1856 — епідемія холери в місті; біля пам'ятника-колони на честь Божої Матері вивішено незгасиму лампаду
    1857 — прокладання через Рівне шосе Київ—Берестя
    1858 — початок будівництва мурованого костелу за пожертви князя К. Любомирського
    1861 — російська селянська реформа; Рівне починає швидко зростати і його населення становить 3294 мешканці
    1862 — у місті відкрито телеграф
    1863 — відкриття в Рівному жіночої гімназії; арешт діячів польського повстання
    1865 — реформування Рівненської гімназії із класичної в реальну
    1866—1871 — у Рівненській гімназії навчається видатний письменник Володимир Короленко
    11 серпня 1867 — у місті перебуває видатний український композитор Микола Лисенко
    1868 — розпочато будівництво костелу св. Антонія (нині зал органної музики)
    1871 — смерть і захоронення в Рівненському костелі князя Казимира Любомирського; влітку в місті перебуває видатний науковець та політичний діяч Микола Драгоманов
    1872 — гімназію перетворено в реальне училище, яке діяло до 1922 року
    12 травня 1873 — відкрито залізничне сполучення через місто (Київ—Берестя), відкрита залізнична станція Рівне, налагоджено сполучення з прикордонним Радивиловом
    1877 — збудовано та освячено військовий шпиталь
    1880 — у Варшаві виходить нарис Т. Стецького про Рівне «Miasto Równe»
    12 червня 1881 — велика пожежа в місті; згоріла соборна Воскресенська церква, 800 дворів, поштамт
    30 серпня 1890 — розпочато будівництво парафіяльного костелу та Свято-Воскресенського собору (архітектор Дейнека)
    1891 — пожежа в західній частині міста; згоріло понад 300 будинків
    8 (20) жовтня 1895 — освячення та перше богослужіння в новозбудованому православному соборі
    1896 — спорудження в місті євангельсько-лютеранського молитовного будинку
    1897 — за даними всеросійського перепису населення в Рівному мешкають 24752 людини, працюють 23 дрібних підприємства
    90-ті роки XIX століття — у місті будується військове містечко
    1899 — завершення будівництва парафіяльного костелу св. Антонія
    7 жовтня 1900 — освячення костелу св. Антонія
    XX століття
    1905 — революційні виступи рівнян
    1906 — засновано перший в Рівному музей
    2 лютого 1908 — на місті згорілого театру Л. Зафраном збудовано новий театр на 17 лож, 18 рядів крісел, 2 ряди балкону та 3 ряди галереї
    1909 — місто відвідує видатний учений Володимр Вернадський; Зафран розпочинає будівництво першої електростанції
    1910 — розпочинає роботу пивзавод "Бергшльос".
    квітень 1911 — відновлення автобусного сполучення (3 пасажирські автобуси та 1 вантажна машина) Рівне—Корець—Новоград-Волинський—Житомир
    1912 — уведена в дію перша електростанція; перший політ моноплану над містом
    1914 — початок Першої світової війни. Мобілізація чоловічого населення Рівного. У жовтні Рівненський військовий шпиталь відвідує Російський імператор Микола II із сестрою — Великою Княжною Ольгою Олександрівною.
    1915 — часткова евакуація міста під час відступу російських військ
    1916 — перед наступом російських військ місто відвідують імператор Микола II і генерал Брусилов.
    1917 — рівняни разом із військовими вперше вільно відзначили свято 1 травня; підтримка рівнянами Центральної Ради та більшовицького уряду
    1918 — окупація міста німецько-австрійськими військами
    1919 — українська влада в місті; Рівне — тимчасова столиця УНР. Відступ українських військ під проводом Петлюри. Влада більшовиків. Окупація Рівного польськими військами.
    1920 — повернення більшовицької влади після прориву I Кінної армії Будьонного; повернення польської армії
    1922 — польська влада дає дозвіл на відновлення діяльності Рівненської повітової «Просвіти»
    1923—1940 — діяльність у місті відомого польського вченого та освітянина Якуба Гофмана (зокрема редагував збірку «Річник Волинський»).
    1927 — пожежа в замку Любомирських. Продовження руйнації пам'яток старовинної архітектури. Реставрація костелу св. Антонія.
    30 квітня 1929 — офіційна ліквідація Рівненської «Просвіти»
    11 березня 1930 — польська поліція проводить репресії проти учасників Шевченківської академії в театрі Зафрана
    1933 — з'їзд преси в Рівному. Українське населення збирає пожертви для допомоги голодуючим Радянської України. Закладено новий Міський парк на Грабнику.
    17 вересня 1939 — відповідно до пакту Молотова-Ріббентропа західноукраїнські землі відійшли до СРСР; до міста входять частини Червоної армії
    4 грудня 1939 — Указом Президії Верховної Ради СРСР утворено Ровенську область у складі Української РСР із центром у місті Рівному
    1939 — засновано музично-драматичний театр імені Островського
    28 червня 1941 — бомбардування та окупація міста німецькими військами
    3 липня 1941 — створення міської управи, головою міської управи став фармацевт Полікарп Бульба, професора гімназії Івана Сав'юка було призначено другим посадником, правника Сергія Іллюка — першим членом управи, Назара Шевчука — другим
    20 серпня 1941 — значну частину українських земель було включено до складу так званого Райхскомісаріату «Україна» з центром у Рівному, комісаром України призначено гауляйтера і оберпрезидента Еріха Коха
    10 березня 1942 — німецькою адміністрацією спільно з фірмою Центрального емісійного банку України було випущено для грошового обігу «окупаційні гроші» — вісім банкнот номіналом в 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200 та 500 карбованців; в анотації був текст: «Рівне 10 березня 1942. Центральний емісійний банк Україна.»
    1941—1942 — винищення близько 90 тис. рівнян
    1943 — замахи на німецьких офіцерів радянським партизаном-розвідником Миколою Кузнецовим.
    2—5 лютого 1944 — Рівне визволене від німецьких загарбників частинами Радянської армії. Розпочинається відбудова господарства міста.
    1945 — співробітники НКВС у січні влаштовують публічну страту вояків Української повстанської армії
    1947 — узимку зруйновано пам'ятник Сталіну в Рівному (район нинішньої Театральної площі)
    1950 — завершено відбудову зруйнованого війною господарства
    22 квітня 1952 — зруйновано пам'ятник-колону на честь Божої Матері
    1954 — із Києва до Рівного переведено меліоративний інститут (Український інститут інженерів водного господарства)
    1957 — уведення в дію Рівненського заводу високовольтної апаратури
    1958 — рівняни отримали можливість переглянути першу телепрограму (регулярне телемовлення розпочалось у 1967 році)
    1959 — відкриття погруддя на могилі учасника громадянської війни Олеко Дундича. Відкриття малої (дитячої) Рівненської залізниці.
    1960 — завершення будівництва Рівненського обласного музично-драматичного театру ім. Миколи Островського
    1962 — закриття Свято-Воскресенського собору; закінчення будівництва газопроводу
    1963 — уведено в дію Рівненський льонокомбінат — гігант легкої промисловості
    1967 — закінчено будівництво кінотеатру «Жовтень» (сучасна назва — Кінопалац «Україна»)
    1969 — уведено в дію першу чергу заводу мінеральних добрив (сучасний ВАТ «Рівнеазот»)
    24 грудня 1974 — відкрито тролейбусний рух по місту
    1977 — у Рівному відкрито аеровокзал міжнародного класу
    1980 — закінчення будівництва першого в місті 14-поверхового будинку по вулиці Київській, 14
    1983 — урочисте відзначення 700-річного ювілею міста
    1985 — відкриття монументу Слави
    1986 — завершення будівництва міського гідропарку — улюбленого місця відпочинку рівнян
    1990 — Перші демократичні вибори до міської Ради. Розпочато будівництво Покровського собору методом народної будови.
    11 червня 1991 — ухвалено Постанову Президії Верховної Ради УРСР № 1183-ХІІ «Про приведення назви міста Ровно і Ровенської області у відповідність до правил українського правопису» (1991), згідно з якою місто Ровно іменувалося Рівне, а область — Рівненська. Відразу ж після провалу путчу 25 серпня 1991 року в місті було демонтовано пам'ятник Леніну.
    17 травня 1994 — Перенесено на вулицю Ясну пам'ятник партизану-розвіднику Миколі Кузнецову, який стояв перед адмінбудинком міської ради. На постаменті цього пам'ятника було встановлено пам'ятний знак «Загиблим за Україну». Демонтовано пам'ятник командиру партизанського загону Д. Медведєву.
    22 травня 1999 — на майдані Незалежності відбулося урочисте відкриття пам'ятника Т. Шевченку. На площі Короленка відкрито пам'ятник «Загиблим у збройних конфліктах».
    XXI століття
    2002 — За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року в Рівному проживають 248 813 тис. осіб (228 тис. осіб у 1989 році). Населення області складає 1173 тис. осіб (в т.ч. 555 тис. чоловіків та 618 тис. жінок).
    25 серпня 2003 — місто святкує своє 720-річчя. Відкрито колону Божої Матері. Оновлено фасади більшості будинків на центральних вулицях міста.


    Источник http://www.skyscrapercity.com
     
    Последнее редактирование: 18 мар 2018
  7. Offline

    Юниор Команда форума

    Регистрация:
    15 июн 2014
    Сообщения:
    8.937
    Спасибо SB:
    23.208
    Отзывы:
    369
    Страна:
    Russian Federation
    Из:
    Ростовская область
    Имя:
    Алексей
    Интересы:
    поиск
    Фото из "Иллюстрированной газеты" от 17 ноября 1940 года (газета моя)
    P1550378.JPG
     
  8. Offline

    Юниор Команда форума

    Регистрация:
    15 июн 2014
    Сообщения:
    8.937
    Спасибо SB:
    23.208
    Отзывы:
    369
    Страна:
    Russian Federation
    Из:
    Ростовская область
    Имя:
    Алексей
    Интересы:
    поиск
    Небольшой штрих по взятию Черновцов в 1944 году:
    P1570196.JPG
    Взято отсюда:
    P1570097.JPG
     
  9. Offline

    ArturS Фельдфебель

    Регистрация:
    4 июл 2016
    Сообщения:
    44
    Спасибо SB:
    283
    Отзывы:
    12
    Страна:
    Ukraine
    Из:
    Черновцы
    Интересы:
    Поиск
    Мммм-да :)
    Черновцы - граница с Румынией, понятие весьма растяжимое.
    Если через Сторожинец ( о чём есть описание) То это 79 км. Танком, да ещё с боями...
    Ниболее вероятное отступление противника из Сторожинец, это на Ропча-Сирет. 89км.
    Если на Герцы, то там 49км. Но это не о чём. Нет этого в хронике Проскуровско-Черновицкой.
    Вывод, любили приукрасить историю. :)
     

Поделиться этой страницей